Вітаємо!

Прилепу Валентину, Воронова Дениса

– за І місце у конкурсі “Відун” (історія козацтва);

Лазоренко Євгенія – за ІІІ місце зі стрільби;    

Романович Дарію, Кубриш Вікторію, Піскунова Владислава,

Васюхна Богдана – за ІІІ місце у конкурсі “Емблема”.

Ми, нащадки славних українських козаків, пишаємось ними, пам’ятаємо про них, читаємо про них в  історичних книгах.

Наша команда має назву «Сулимин рій», тому що історія нашого рідного села Мирне пов’язана з іменем гетьмана Івана Сулими, який 1635 року зруйнував могутню польську фортецю Кодак. Цей значний слід в історії України знайшов відображення у вигляді підкови – форму якої має наша емблема та булави – символа гетьманської влади.

Документально зафіксовано, що перше поселення на місці сучасного Мирного було засновано онуком гетьмана Івана Сулими, генеральним хорунжим Війська Запорізького, переяславським полковником Іваном Федоровичем Сулимою в період між 1712-1721 роками і мав на той час назву «Сулими хутір». Поруч із ним була розташована поштова станція «Сулиминська».

Козаки йшли далеко від рідного дому, символом якого є червона калина, і мужні, як дуби, стояли на захисті рідної землі. Для козаків воля починалася там, де починався вільний степ.

Дніпровські пороги робили запорожців недосяжними для бусурманів, а козаки мужньо долали їх на своїх човнах-чайках. Величний Дніпро – батько козаків. Шабля – символ козацької честі і доблесті, рідна сестра козака, а люлька – вірна подруга, що зігрівала його православну душу.

Писарі війська козацького, відзнаками яких були перо і каламар, ретельно вели свої записи та літописи про життя козацького війська. А містами і селами ходили кобзарі з кобзами, оспівували вдачу й славу козаків, яка дійшла й до наших часів.